Особливості геолого-геоморфологічної будови, кліматичних умов та наявності численних озер вплинули на характер рослинності парку. За геоботанічним районуванням територія Шацького поозер’я належить до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп’ятського) району з переважанням соснових лісів чорницево-зеленомохових та евтрофних осокових боліт. Ліси займають 24,5 тис. Гектарів (50,0%), луки – 3,3 тис.га (6,8%), болота – 1,9 тис.га (4%), водойми – 7,0 тис.га (14,2%).Решта площі зайнята під орними землями, садибами, дорогами тощо. Ліси розподілені порівняно нерівномірно, проте їх суцільні великі масиви зосереджено в східній частині парку. Соснові ліси є переважаючою (62%) лісовою формацією. Найпоширеніші сосняки-чорничники, які мають високий рекреаційний потенціал в сезон збору ягід. Дещо менші площі під сосновими лісами, зеленомоховими та вересковими, які відзначаються особливою привабливістю та своєрідною красою і являються хорошим місцем для збирання грибів. Вершини піщаних гряд вкриті сосняками лишайниковими. Дубово-соснові ліси на території парку трапляються зрідка і займають близько 2 %. Для понижень характерні вільхові ліси (крупноосокові, безщитникові, кропивні, гравілатові), що невеликими ділянками трапляються по всій території парку на периферії боліт і в пониженнях серед лісових масивів на торф’янисто-глеєвих легкосуглинистих грунтах. Березові ліси (16%) верескові, орлякові – це переважно вторинні за походженням угрупування, що виникли на місці корінних природних насаджень. Біля озера Острів’янського зростає єдиний у районі Шацьких озер масив ялинового лісу, який знаходиться за південною межею суцільного поширення цієї породи. Цікаві болота Шацького парку, яких тут досить багато, різних за типом торфових відкладів та характером рослинного покриву. Переважають евтрофні, або, як їх ще називають, - низинні болота. Вони сформувались в заплавах річок та міжозерних просторах. У рослинному покриві низинних боліт домінують трави, зокрема осоки, очерет, рогіз. Верхові та перехідні болота приурочені до міжозерних просторів і зустрічаються рідше. Рослинність цих боліт представлена угрупуваннями низькорослої сосни та сфагновими мохами, пухівкою, журавлиною в наземному покриву. Роль боліт для організації відпочинку невелика, але велике значення мають для науково-пізнавальних екскурсій та наукових досліджень. Луки у рослинному покриві парку представлені слабо. Невеликі ділянки суходільних різнотравних лук зустрічаються переважно на окраїнах боліт. Ці угруповання відзначаються різноманітністю видового складу трав, багатою гамою кольорів, яскравістю квітучих рослин. Частіше трапляються болотисті і торфянисті луки, що переважають по долинах річок. Велика кількість озер, каналів та інших водойм зумовила значний розвиток прибережно-водної рослиннсоті. Рослинність водойм розміщена послідовно змінюючи один одного поясами: повітряно-водні рослини (очерет, стрілолист), рослини з плаваючим листям (латаття біле, глечики жовті) та занурені в воду (рдесники, кушир). Созологічного значення Шацькому парку надає наявність рідкісних рослинних угруповань, які занесені до регіональної "Зеленої книги України”. Серед лісових угруповань рідкісними для України є сосновий бір ялівцево-лишайниковий, сосновий бір левкобрієвий, сосняк мучницевий, сосновий бір багновий та ін. Серед болотної рослинності рідкісними є фітоценози з участю шейхсцерії болотної, берези низької. Серед водної рослинності рідкісними є субформація глечиково-лататтєва, формації лепехи звичайної (аїру) та очерету звичайного. Флора парку налічує понад 800 видів вищих судинних рослин, серед яких найбільшими за кількістю видів переважають родини складноцвіті, злакові та осокові. На родовому рівні перевАжаючими є осоки, верби, конюшини. На території парку зустрічається 28 рідкісних видів рослин, занесених до "Червоної книги України”. Це такі як лілія лісова, зозулині черевички справжні, меч-трава болотна, діфазіаструм сплюснутий, росички англійська та середня і ін. Фауна парку представлена типовими поліськими видами. Тут представлені майже всі види західно-географічного зоогеографічного району. На його території зареєстровано ссавців – 44 види, птахів – 241, плазунів – 7, земноводних – 12, риб – 29.Своєрідність фауни хребетних західно-волинського зоогеографічного району визначається особливими умовами розташування території, наявністю значних лісових та водно-болотних екосистем, тому найбільш поширеними є лісові та водно-болотні види. Із ссавців тут зустрічаються лось, кабан, козуля, лисиця, заєць-русак, білка. На жаль, рідкісними стали видра, борсук, горностай, кутора мала – види, занесені до "Червоної книги України”. Із представників герпетофауни у значній кількості збереглися яшірки, вужі, тритони, ропухи, жаби, за винятком ропухи очеретяної, яка занесена до "Червоної книги України”. Рідше можна зустріти гадюку, черепаху болотну та занесену до "Червоної книги”мідянку. Район Шацьких озер з давніх-давен славиться багатством водоплавних та болотних птахів. Особливо важливе значення Шацьке поозер’я має, як одна із "зупинок” для відпочинку багатьох видів птахів, під час сезонних міграцій – тут перехрещуються Поліський широтний та Біломорсько-Балтійсько-Середземноморський міграційні шляхи. Протягом весняно-осінніх міграцій на озерах нараховують від 8 до 12 тисяч птахів, а саме лебеді-шипуни, чорноволі гагари, білоокі черні, скопи, орлани-білохвости, великі білі чаплі, чорні лелеки, сірі журавлі. В парку зустрічаються 27 видів птахів, які занесені до "Червоної книги України”. З червонокнижних в парку регулярно гніздяться пугач, сірий журавель, чорний лелека, великий кроншнеп, змієїд. Різноманітна також і фауна водних мешканців парку – риби. Найрозповсюдженіші види – плітка, окунь, щука, лящ, карась, короп, рідко - сом, миньок. Добре прижились і збагатили іхтіофауну водойм такі акліматизовані види, як вугор річковий, канадський сомик, товстолобик, чудський сиг. Для диференційованого способу ведення природоохоронного господарства з метою збереження унікальних об’єктів живої і неживої природи, відновлення корінних екосистем порушених антропогенним впливом, упорядкування рекреаційного використання природних ресурсів парку, проведено зонування його території. Зокрема виділено слідуючі функціональні зони: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації та господарська зона. До заповідної зони (4805 га) включено озеро Мошне, водно-болотні угіддя озер Довге і Кругле з прилеглими лісовими масивами, а також лісові масиви "Князь Багон” та ур. "Пулемецьке”, болотні угіддя "Унич” та між озерами Пулемецьке і Острів’янське. Тут забороняється рекреаційна та господарська діяльність, за виключенням проведення наукових досліджень. Зона регульованої рекреації (12325 га) виділена для короткочасного відпочинку та оздоровлення населення, огляду особливо пам’ятних місць, влаштування туристичних маршрутів, екологічних стежок, рекреаційних і інформаційних пунктів. Зона стаціонарної рекреації (1283 га) – виділена в місцях розміщення об’єктів обслуговування відвідувачів парку. Господарська зона (30584 га) включає землі колективних сільськогосподарських підприємств, держлісгоспу та інших землекористувачів. Завдяки цим мальовничим природним ландшафтам, значній мозаїчності рослинного покриву, масивами лісу з численними озерами з чистою і прозорою водою, а також характерному для даної місцевості помірно-теплому і м’якому клімату ця територія характеризується високим рекреаційним потенціалом. За фунціональними особливостями рекреаційну діяльність парку можна поділити на лікувальну, оздоровчу, спортивно-туристичну, пізнавальну та утилітарну. На сьогодні переважаючим на території парку є загальнооздоровчий відпочинок в зоні інтенсивної рекреації озер Світязь і Пісочне. Саме тут сконцетрована велика кількість баз відпочинку (56) спортивно-оздоровчі та дитячі табори (6), стаціонари наукових установ (4). Функціонують також санаторій "Лісова пісня” і пансіонат "Шацькі озера”. Одночасно можуть відпочивати в різних рекреаційних закладах 6180 чоловік. Окрім цього, в літній період (в основному на вихідні дні) відвідують територію парку легковим та загальногромадським транспортом ще близько 3 тис.чоловік. Переважна більшість рекреантів здійснює свій відпочинок на берегах озер, але в період достигання чорниці та появи грибів більшість віддають перевагу відвідуванню лісів. Дуже популярний на озерах парку зимовий спортивно-любительський підльодний лов риби. Для ознайомлення відвідувачів з природою парку на його території обладнані 2 еколого-пізнавальні стежки "Лісова пісня” ( 5,6 км) та "Світязянка” (5,2 км). На в’їздах в парк оформлені 2 інформаційні пункти, а для короткочасної зупинки і відпочинку обладнвні 3 рекреаційні пункти "Перемут”, "Турист” і "Венське”. Для любителів відпочинку в наметах обладнані 2 наметних містечка "Гряда” та "Куточок рибалки”. Багата територія парку пам’ятниками історії та архітектури. Пам’ятники історії представлені братськими могилами воїнів та пам’ятниками землякам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, а архітектури – керквами ХІХ століття. Територія парку є не тільки природоохоронним об’єктом, але й одночасно науково-дослідною установою, де науковим відділом парку разом з фахівцями інших наукових установ ведуться дослідження по забезпеченню стабільності екологічних процесів в регіоні і оптимізації порушених природних екосистем, на збереження генофонду рідкісних видів рослин, а також тваринного світу, на розвиток і удосконалення рекреаційного використання території.
|
